Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

(confession of guilt)

Толкование Перевод

1 confession of guilt

Юридический термин: признание вины

Универсальный англо-русский словарь > confession of guilt
2 confession of guilt

признание вины

Англо-русский юридический словарь > confession of guilt
3 confession of guilt

குற்றம் ஒப்புதல்

English-Tamil dictionary > confession of guilt
4 confession of guilt confession

визнання вини

English-Ukrainian law dictionary > confession of guilt confession
5 confession

признание; признание иска; признание в совершении преступления; признание вины; исповедь; признание на исповеди (в т.ч. в совершении преступления)

confession and avoidance — признание фактов с отрицанием их юридических последствий ( путём приведения дополнительных фактов);

to obtain confession — добиться признания;

to surprize a person into confession — вынудить признание у кого-л., застав врасплох;

confession under influence of liquor — признание (в совершении преступления), сделанное под влиянием алкоголя

- confession of action
- confession of defence
- confession of error
- confession of guilt
- confession of signature
- confession of third person
- admissible confession
- advertent confession
- coerced confession
- corroborated confession
- deathbed confession
- extorted confession
- extrajudicial confession
- hand-written confession
- implied confession
- inadmissible confession
- inadvertent confession
- in-custody confession
- induced confession
- intra-judicial confession
- judicial confession
- naked confession
- open confession
- own confession
- penitential confession
- plenary confession
- pre-trial confession
- quasi confession
- trustworthy confession
- uncorroborated confession
- untrustworthy confession
- verbal confession
- whole confession

Англо-русский юридический словарь > confession
6 confession

зізнання (в т. ч. про вчинення злочину тощо), визнання вини; визнання позову; сповідь; зізнання на сповіді

confession gained in violation of the suspect's rights — зізнання, отримане шляхом порушення прав підозрюваного

confession obtained under torture — зізнання, отримане внаслідок застосування тортур

confession signed by a defendant — зізнання, підписане обвинуваченим

confession under influence of liquor — зізнання ( у вчиненні злочину), зроблене під впливом алкоголю

- confession after an inducement
- confession and avoidance
- confession at trial
- confession in open court
- confession in a trial
- confession made by a defendant
- confession of crime
- confession of offence
- confession of offense
- confession of an action
- confession of defence
- confession of defense
- confession of error
- confession of espionage
- confession of guilt confession
- confession of past crimes
- confession of signature
- confession of sins
- confession of third person
- confession out of court
- confession to a crime
- confession to a offence
- confession to a offense
- confession under duress
- confession's voluntariness

English-Ukrainian law dictionary > confession
7 confession

confession [kən'feʃən]

noun

(a) (of guilt) aveu m, confession f;

∎ to make a full confession faire des aveux complets;

∎ I have a confession to make j'ai un aveu à faire;

∎ on my own confession de mon propre aveu

(b) Religion confession f; (sect) confession f;

∎ do you go to confession? allez-vous vous confesser?;

∎ she made her confession elle s'est confessée;

∎ the priest heard our confession le prêtre nous a confessés;

∎ the seal of confession le secret de la confession ou du confessionnal;

∎ a confession of faith une confession de foi

✾ Book 'Confessions of an English Opium-Eater' De Quincey 'Les Confessions d'un mangeur d'opium anglais'

Un panorama unique de l'anglais et du français > confession
8 confession

noun

1) (of offence etc.; thing confessed) Geständnis, das

on or by one's own confession — nach eigenem Geständnis

2) (Eccl.): (of sins etc.) Beichte, die

3) (Relig.): (denomination) Konfession, die

4) (Eccl.): (confessing) Bekenntnis, das

* * *

[-ʃən]

noun

1) (acknowledgment of a crime or fault: The youth made a confession to the police officer.) das Geständnis

2) ((an) act of confessing one's sins to a priest: She went to confession every Friday.) die Beichte

* * *

con·fes·sion

[kənˈfeʃ^ən]

n

1. (admission) Geständnis nt; of a failure Eingeständnis nt

to have a \confession to make etw gestehen [o fam beichten] müssen

2. (admission of a crime) Geständnis nt

\confession and avoidance LAW Einrede f ohne Leugnung des Klagenanspruchs

to give [or make] a \confession ein Geständnis ablegen

3. REL Beichte f

to go to \confession zur Beichte gehen

* * *
[kən'feSən]
n

1) (= admission) Eingeständnis nt; (of guilt, crime etc) Geständnis nt

on his own confession — laut eigener Aussage

to make a full confession of sth to sb (Jur also) — jdm ein volles Geständnis einer Sache (gen) ablegen

I have a confession to make — ich muss dir etwas beichten (inf) or gestehen; (Jur) ich möchte ein Geständnis ablegen

"confessions of a... " — "Bekenntnisse eines/einer..."

confession magazine — Zeitschrift f mit Geschichten, die das Leben schrieb

2) (ECCL of sins) Beichte f, (Schuld- or Sünden)bekenntnis nt

general confession — allgemeines Sündenbekenntnis

confession of faith — Glaubensbekenntnis nt

to make one's confession — seine Sünden bekennen

to hear confession — (die) Beichte hören

3) (= faith) (Glaubens)bekenntnis nt, Konfession f

what confession are you? — welche Konfession or Glaubenszugehörigkeit haben Sie?

* * *

confession [kənˈfeʃn] s

1. Geständnis n ( auch JUR), Bekenntnis n, (Zivilrecht) (förmliches) Anerkenntnis:

make a (full) confession ein (volles) Geständnis ablegen;

he has made a confession auch er ist geständig;

by ( oder on) his own confession nach seinem eigenen Geständnis

2. Einräumung f, Zugeständnis n

3. JUR Anerkenntnis n, Anerkennung f (eines Rechts etc)

4. REL Beichte f, Sündenbekenntnis n:

go to confession zur Beichte gehen;

hear sb’s confession jemandem die Beichte abnehmen; → academic.ru/4417/auricular">auricular 1, dying 2

5. REL Konfession f:

a) Glaubensbekenntnis n

b) Glaubensgemeinschaft f

6. ARCH, REL Grabmal n oder Altar m eines Bekenners

* * *

noun

1) (of offence etc.; thing confessed) Geständnis, das

on or by one's own confession — nach eigenem Geständnis

2) (Eccl.): (of sins etc.) Beichte, die

3) (Relig.): (denomination) Konfession, die

4) (Eccl.): (confessing) Bekenntnis, das

* * *

(religion) n.

Beichte -n f. n.

Bekenntnis f.

Geständnis n.

English-german dictionary > confession
9 admission of guilt

= admission of guilt confession визнання винності (винуватості, вини)

English-Ukrainian law dictionary > admission of guilt
10 admission of guilt confession

= admission of guilt

English-Ukrainian law dictionary > admission of guilt confession
11 plenary confession

1) Юридический термин: безоговорочное признание, полное признание, полное, безоговорочное признание

2) юр.Н.П. полное признание (of a defendant of his own guilt)

Универсальный англо-русский словарь > plenary confession
12 admission

admission 1. GEN Eintritt m, Zulassung f, Zutritt m (to place); Aufnahme f, Eintritt m, Zulassung f (to profession, society); Eintritt m, Eintrittsgeld n (cost of going into a place); Eingeständnis n, Zugeständnis n, Geständnis n (confession); 2. LAW Feststellung f; Zulassung f (to profession); Zulassung f (in evidence); Zulassung f (von Beweismaterial); Geständnis n • admission free GEN, LEIS Eintritt frei, freier Eintritt • by one’s own admission GEN nach eigenem Eingeständnis (confession of guilt)

Englisch-Deutsch Fachwörterbuch der Wirtschaft > admission
13 tantamount

adj. \tantamount to sth 1. адил/ тэнцүү чанартай. 2. хүч тэнцүү; адил үр дүнтэй. Her statement is \tantamount to a confession of guilt. Түүний албан ёсоор өгсөн өчиг/ мэдүүлэг нь хэргээ хүлээсэнтэй адил юм.

English-Mongolian dictionary > tantamount
14 admission

see admit

admission n

1. reconocimiento / confesión

an admission of guilt un reconocimiento de cupabilidad

2. entrada / admisión

"admission free" "entrada libre"

3. ingreso

she's ready for admission to hospital está lista para ingresar en el hospital

admission

tr[əd'mɪʃən]

noun

1 (gen) admisión nombre femenino; (to hospital) ingreso

2 (price) entrada

3 (acknowledgement) reconocimiento; (confession) confesión nombre femenino

\

SMALLIDIOMATIC EXPRESSION/SMALL

by one's own admission por confesión propia

admission [æd'mɪʃən] n

1) admittance: entrada f, admisión f

2) acknowledgment: reconocimiento m, admisión f

admission

n.

• admisión s.f.

• entrada s.f.

• ingreso s.m.

• precio de entrada s.m.

• recepción s.f.

əd'mɪʃən
noun

1)

a) u (to building, exhibition) entrada f, admisión f; ( price) (precio m de) entrada f

b) u (into college, society) ingreso m, admisión f

c) c ( into hospital) ingreso m

2) c u ( confession) admisión f, reconocimiento m

he was, on o by his own admission, a poor father — él mismo admitía or reconocía que no era un buen padre

[ǝd'mɪʃǝn]
1. N

1) (to building) entrada f

admission is free on Sundays — la entrada es gratuita los domingos

admission free — entrada gratis

no admission — prohibida la entrada, se prohíbe la entrada

we gained admission by a window — logramos entrar por una ventana

2) (to institution as member) ingreso m (to en)

3) (=acknowledgement) confesión f, reconocimiento m

it would be an admission of defeat — sería un reconocimiento de la derrota, sería reconocer la derrota

by or on his own admission — él mismo lo reconoce

he made an admission of guilt — hizo una confesión de culpabilidad, se confesó culpable

2.

CPD

admission charge N — (to club) cuota f de admisión; (to museum, concert) precio m de entrada

admission fee N — cuota f de entrada

admission price N — (to club, organization) cuota f de admisión; (to museum, concert) precio m de entrada

admissions form N — (US) (Univ) impreso m de matrícula

admissions office N — (US) (Univ) secretaría f

admissions tutor N — [of university] ≈ persona responsable de las admisiones a una facultad o universidad

* * *
[əd'mɪʃən]
noun

1)

a) u (to building, exhibition) entrada f, admisión f; ( price) (precio m de) entrada f

b) u (into college, society) ingreso m, admisión f

c) c ( into hospital) ingreso m

2) c u ( confession) admisión f, reconocimiento m

he was, on o by his own admission, a poor father — él mismo admitía or reconocía que no era un buen padre

English-spanish dictionary > admission
15 admission

визнання; допуск ( до чогось або кудись); передача на поруки; часткове визнання вини

admission by a person in privity with a party in litigation — визнання факту особою, яка має спільний інтерес із стороною в процесі

admission into criminal trials of evidence — прийнятність у судовому розгляді доказів

admission into criminal trials of evidence procured through illegal searches — прийнятність у судовому розгляді доказів, здобутих шляхом незаконних обшуків

admission of state to the UN membership — прийом держави у члени ООН

admission to institutions of higher education — прийом до вищих навчальних закладів

admission to the practice of law — допуск до юридичної практики (до ведення справ), дозвіл на юридичну (адвокатську) практику

- admission against interest
- admission by bail
- admission by conduct
- admission by demurrer
- admission fee
- admission into criminal trials
- admission of alien
- admission of case
- admission of confession
- admission of evidence
- admission of guilt
- admission of guilt confession
- admission of offence
- admission of offense
- admission of the fact
- admission to bail
- admission to citizenship
- admission to membership
- admission to probate
- admission to the bar

English-Ukrainian law dictionary > admission
16 admission

noun

1) (entry) Zutritt, der

admission to university — Zulassung [zum Studium] an einer Universität

admission costs or is 50p — der Eintritt kostet 50 Pence

2) (charge) Eintritt, der

3) (confession) Eingeständnis, das (of, to Gen.)

by or on one's own admission — nach eigenem Eingeständnis

* * *

see academic.ru/775/admit">admit

* * *

ad·mis·sion

[ədˈmɪʃ^ən]

n

1. no pl (entering) Eintritt m; (acceptance) Zutritt m, Einlass m; (into university) Zulassung f, Aufnahme f; (into hospital) Einlieferung f

2. no pl (entrance fee) Eintritt[spreis] m, Eintrittsgeld nt

to charge \admission Eintritt verlangen

3. (acknowledgment) Eingeständnis nt

by his/her own \admission nach eigenem Eingeständnis, wie er/sie selbst zugibt

* * *
[əd'mISən]
n

1) (= entry) Zutritt m; (to university) Zulassung f; (to hospital) Einlieferung f (to in +acc); (= price) Eintritt m

no admission to minors — Zutritt für Minderjährige verboten

to gain admission to a building —

he had gained admission to a whole new world — er hatte Zugang zu einer ganz neuen Welt gefunden

a visa is necessary for admission to the country — für die Einreise ist ein Visum nötig

unrestricted admission to a country — unbegrenzte Einreiseerlaubnis

admission fee — Eintrittspreis m

2) (JUR of evidence etc) Zulassung f

3) (= confession) Eingeständnis nt

on or by his own admission — nach eigenem Eingeständnis

that would be an admission of failure — das hieße, sein Versagen eingestehen

* * *

admission [ədˈmıʃn] s

1. a) Einlass m

b) Ein-, Zutritt m

c) Aufnahme f (als Mitglied etc; US auch eines Staates in die Union):

“admission free” „Eintritt frei“;

admission fee Aufnahmegebühr f; Eintritt(sgeld) m(n);

admission ticket Eintritts-, Einlasskarte f

2. Eintritt(sgeld n, -sgebühr f) m:

charge admission Eintritt verlangen

3. Zulassung f (to zu einem Amt, Beruf etc): → bar A 19

4. Eingeständnis n (of gen):

admission of guilt Schuldeingeständnis;

by ( oder on) his own admission wie er selbst zugab; JUR auch nach seiner eigenen Einlassung

5. Zugeständnis n, Einräumung f

6. TECH

a) Einlass m, (Luft-, Kraftstoff- etc) Zufuhr f

b) Beaufschlagung f (von Turbinen):

admission pipe Einlassrohr n;

admission stroke Einlasshub m

adm. abk

1. administration

2. administrative

3. administrator

4. admission

* * *

noun

1) (entry) Zutritt, der

admission to university — Zulassung [zum Studium] an einer Universität

admission costs or is 50p — der Eintritt kostet 50 Pence

2) (charge) Eintritt, der

3) (confession) Eingeständnis, das (of, to Gen.)

by or on one's own admission — nach eigenem Eingeständnis

* * *

n.

Einlass -¨e m.

Eintritt -e m.

Erlaubnis f.

Geständnis n.

Zulassung f.

Zutritt -e m.

English-german dictionary > admission
17 confess

kən'fes
verb

(to make known that one is guilty, wrong etc; to admit: He confessed (to the crime); He confessed that he had broken the vase; It was stupid of me, I confess.) confesar

- confession
- confessional
- confessor

confess vb confesar

he confessed to the murder confesó el asesinato

confess

tr[kən'fes]

transitive verb

1 confesar

intransitive verb

1 (admit) confesar

■ he confessed to a weakness for chocolate confesó que tenía debilidad por el chocolate

■ she confessed to the murder confesó el asesinato

2 SMALLRELIGION/SMALL confesarse

confess [kən'fɛs] vt

: confesar

confess vi

1) : confesar

the prisoner confessed: el detenido confesó

2) : confesarse (en religión)

confess

v.

• confesar v.

kən'fes
1.

transitive verb confesar*

2.

vi

1)

a) ( admit) confesar*

he confessed to five murders — confesó haber cometido cinco asesinatos

b) confessed past p <thief/liar> declarado

2) ( Relig) confesarse*

[kǝn'fes]
1. VT

1) [+ crime, sin] confesar; [+ guilt, error] confesar, reconocer

to confess that... — confesar que...

to confess one's guilt — confesar or reconocer ser culpable

to confess o.s. guilty of — [+ sin, crime] confesarse culpable de

I confess myself totally ignorant — me confieso totalmente ignorante en eso

2) (Rel)

to confess sb — confesar a algn

2. VI

1) (=admit) confesar

he confessed to the murder — se confesó culpable del asesinato, confesó haber cometido el asesinato

to confess to doing sth — confesarse culpable de haber hecho algo

I must confess, I like your car — debo reconocer que me gusta tu coche

to confess to a liking for sth — reconocerse aficionado a algo

2) (Rel) confesarse

* * *
[kən'fes]
1.

transitive verb confesar*

2.

vi

1)

a) ( admit) confesar*

he confessed to five murders — confesó haber cometido cinco asesinatos

b) confessed past p <thief/liar> declarado

2) ( Relig) confesarse*

English-spanish dictionary > confess
18 establish

організовувати, створювати, утворювати, засновувати; доводити, встановлювати ( факт тощо)

establish a prize for those who find the employer of a hired killer — встановлювати винагороду тому, хто знайде замовника вбивства

establish a uniform regime for the movement of goods — встановлювати єдиний режим обігу товарів

establish an international organization — засновувати міжнародну організацію

establish control over the general crime situation — встановлювати контроль за загальною ситуацією із злочинністю

establish full diplomatic relations — встановлювати повні дипломатичні відносини

establish guilt by legally admissible evidence — встановлювати вину дозволеними доказовими засобами

establish human rights standards — встановлювати стандарти прав людини

establish identity through fingerprints — встановлювати особу за допомогою відбитків пальців

establish machinery for hearing complaints — запроваджувати механізм розгляду скарг

establish that waiver is in order — обґрунтовувати законність відмови

establish the distance from which a weapon was fired — встановлювати відстань, з якої було зроблено постріл (постріли)

establish the jurisdiction of the court — встановлювати юрисдикцію суду

establish the motive for a crime — встановлювати мотив злочину

establish the rules of examining territorial disputes between states — встановлювати порядок розгляду територіальних спорів між державами

establish the suspect's identity — встановлювати особу підозрюваного

establish the voluntariness of confession — встановлювати добровільність зізнання

establish to the satisfaction of the court — доводити в суді

- establish a bank
- establish a blockade
- establish a claim
- establish a colony
- establish a commission
- establish a consulate
- establish a court system
- establish a credit
- establish a crime
- establish a judicial system
- establish a lead
- establish a minimum wage
- establish a monarchy
- establish a new ministry
- establish a new order
- establish a precedent
- establish a state
- establish a system of courts
- establish an alibi
- establish an official religion
- establish by evidence
- establish case
- establish one's case
- establish circumstantially
- establish control
- establish defence
- establish defense
- establish dictatorship
- establish diplomatic relations
- establish directly
- establish election districts
- establish guilt
- establish identity
- establish jurisdiction
- establish justice
- establish law
- establish liability
- establish machinery
- establish order
- establish ownership
- establish paternity
- establish presidency
- establish rules of procedure
- establish the fact of crime
- establish the identity
- establish the issue
- establish the truth

English-Ukrainian law dictionary > establish
19 evidence

1) доказ, докази, уліка, уліки, доведення, підтвердження; речовий доказ, речові докази; наведення (надання) доказів; свідчення (в т. ч. свідка); давання свідчень; засіб доведення, засоби доведення; дослідження доказів ( як стадія судового процесу)

2) доводити, підтверджувати (свідченнями, доказами, додатковими фактами тощо); свідчити, давати свідчення; слугувати доказом

•

evidence discovered as a result of the search — докази, виявлені внаслідок обшуку

evidence elicited through questioning of witnesses — свідчення, отримані під час допиту свідків

evidence furnished by witnesses — докази, отримані від свідків

evidence implicating the accused — докази, які дають підставу вважати, що злочин вчинено підсудним (обвинуваченим)

evidence in a criminal proceeding — докази (свідчення) по кримінальній справі

evidence in support of the opposition — мотивований протест; обґрунтування протесту

evidence irrelevant to the issue — докази ( або свідчення), що не стосуються питання, яке розглядається

evidence linking others to an assassination — докази, що свідчать про зв'язок інших осіб із вбивством

evidence obtained by an illegal search — докази, отримані внаслідок незаконного обшуку

evidence obtained during custodial interrogation — свідчення, отримані під час попереднього допиту ( коли допитуваний перебував під вартою)

evidence obtained from a suspect — свідчення, отримані від підозрюваного

evidence obtained in good faith under a search warrant — докази, отримані законним шляхом на підставі виданого ордеру на обшук

evidence obtained in violation of rules — докази, отримані з порушенням норм

evidence obtained through an illegal search — докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку

evidence on behalf of the prosecution — докази ( або свідчення) (з боку) обвинувачення

evidence of alcoholic impairment — доказ(и) алкогольної інтоксикації

evidence of blood grouping tests — докази, отримані шляхом визначення груп(и) крові

evidence of guilt beyond a reasonable doubt — переконливі докази вини

evidence of obvious probative value — докази, що мають незаперечну доказову силу

evidence presented by the parties — докази, наведені сторонами

evidence relevant to credibility — доказ, що стосується надійності свідка ( або достовірності його свідчень)

evidence secured from an illegal arrest — докази, отримані внаслідок незаконного арешту

evidence seized in violation of a person's constitutional rights — докази, отримані із порушенням конституційних прав особи

evidence submitted by the prosecutor — докази, подані прокурором ( або обвинуваченням)

evidence sufficient to sustain the case — доказ, достатній для підтримання (даної) версії

evidence to support the charges — докази, що підтверджують обвинувачення

- evidence admissible in chief
- evidence against
- evidence aliunde
- evidence and proof available
- evidence at law
- evidence before trial
- evidence by a party
- evidence completed
- evidence for the defendant
- evidence for the defence
- evidence for the defense
- evidence for the plaintiff
- evidence for the prosecution
- evidence garnered by bugging
- evidence gathered illegally
- evidence gathering
- evidence-gathering technique
- evidence in a trial
- evidence-in-answer
- evidence-in-chief
- evidence in corroboration
- evidence in court
- evidence in cross-examination
- evidence in disproof
- evidence in question
- evidence in rebuttal
- evidence in the case
- evidence introduced at trial
- evidence law
- evidence material to the case
- evidence obtained illegally
- evidence of an accomplice
- evidence of arrest
- evidence of character
- evidence of confession
- evidence of credibility
- evidence of crime
- evidence of criminality
- evidence of debt
- evidence of disposition
- evidence of fact
- evidence of flight
- evidence of guilt
- evidence of indebtedness
- evidence of identification
- evidence of identity
- evidence of marriage
- evidence of opportunity
- evidence of paternity
- evidence of practice
- evidence of reputation
- evidence of title
- evidence of what occurred
- evidence on appeal
- evidence on commission
- evidence on hearing
- evidence on oath
- evidence par excellence
- evidence presented
- evidence produced
- evidence relevant to weight
- evidence so obtained
- evidence supplied
- evidence tampering
- evidence technician
- evidence to contradict
- evidence to meet
- evidence to rebut
- evidence to the contrary
- evidence wrongfully obtained

English-Ukrainian law dictionary > evidence
20 purge

1. transitive verb
1) (cleanse) reinigen (of von)

2) (remove) entfernen

purge away or out — beseitigen

3) (rid) säubern [Partei] (of von); (remove) entfernen [Person]

4) (Med.) abführen lassen [Patienten]
2. noun
(clearance) Säuberung[saktion], die; (Polit.) Säuberung, die

* * *
[pə:‹] 1. verb
1) (to make (something) clean by clearing it of everything that is bad, not wanted etc.) reinigen

2) (to rid (a political party etc) of disloyal members.) säubern
2. noun
(an act of purging.) die Reinigung

- academic.ru/59137/purgative">purgative

* * *

purge

[pɜ:ʤ, AM pɜ:rʤ]

I. vt

1. ( also fig: cleanse)

▪ to \purge sb/sth of sth jdn/etw von etw dat reinigen a. fig

to \purge metal of dross Metall von Schlacke reinigen

to \purge oneself/sb of a suspicion sich/jdn von einem Verdacht lossprechen

▪ to \purge sth of sth ( fig) organization etw von etw dat säubern

▪ to \purge oneself/sb of sth guilt, suspicion sich/jdn von etw dat reinwaschen

most government officials have been \purged of charges of corruption die meisten Regierungsangestellten sind von Korruptionsvorwürfen freigesprochen worden; REL ( fig)

▪ to \purge sb/sth of sth jdn/etw von etw dat befreien [o rein waschen] fig

Roman Catholics go to confession to \purge their souls of sin Katholiken gehen zur Beichte, um ihre Seele von Sünden reinzuwaschen

2. POL (get rid of)

▪ to \purge sth of [or from] sb/sth organization etw von jdm/etw säubern

the new state governor has promised to \purge the police force of corruption der neue Gouverneur hat versprochen, die Polizei von korrupten Elementen zu säubern

▪ to \purge sb ( also euph) unwanted members jdn liquidieren euph

3. LAW (wipe out)

to \purge an offence ein Verbrechen sühnen

to \purge one's contempt [or a contempt of court] sich akk für Missachtung des Gerichts entschuldigen

4. MED (empty)

to \purge the bowels Stuhlgang haben, den Darm entleeren, abführen

▪ to \purge sb jdn abführen lassen, jdm Abführmittel geben

5. COMPUT

▪ to \purge sth etw löschen

II. vi MED

to binge and \purge sich akk vollstopfen und [anschließend] erbrechen

III. n

1. (cleaning out) Reinigung f, Säuberung f

2. POL (getting rid of) Säuberung[saktion] f

3. ( dated: laxative) Abführmittel nt

* * *
[pɜːdZ]
1. n

1) (MED) (starkes) Abführmittel

2) (POL ETC) Säuberung(saktion) f

a purge of all radical elements in the party — eine Säuberung der Partei von allen radikalen Elementen

2. vt
reinigen; body entschlacken; guilt, offence, sin büßen; (POL ETC) party, organization säubern (of von); traitor, member eliminieren (from aus)
to purge the bowels — den Darm entleeren

* * *

purge [pɜːdʒ; US pɜrdʒ]

A v/t

1. reinigen, säubern, befreien ( alle:

of, from von)

2. fig jemanden reinigen (of, from von), von Schuld oder Verdacht freisprechen:

purge o.s. of a suspicion sich von einem Verdacht reinigen

3. eine Flüssigkeit klären, läutern

4. MED

a) besonders den Darm entleeren, entschlacken

b) jemandem (ein) Abführmittel geben

5. ein Verbrechen sühnen

6. POL

a) eine Partei etc säubern

b) jemanden (aus der Partei etc) ausschließen

c) jemanden liquidieren (töten)

B v/i

1. sich läutern

2. MED

a) purgieren, abführen (Medikament)

b) Stuhlgang haben

C s

1. Reinigung f, Säuberung f

2. MED Darmentleerung f, Entschlackung f

3. POL Säuberung(saktion) f

4. → purgative B

* * *
1. transitive verb
1) (cleanse) reinigen (of von)

2) (remove) entfernen

purge away or out — beseitigen

3) (rid) säubern [Partei] (of von); (remove) entfernen [Person]

4) (Med.) abführen lassen [Patienten]
2. noun
(clearance) Säuberung[saktion], die; (Polit.) Säuberung, die

* * *

(medicine) n.

Entschlackung f. n.

Säuberung f.

Säuberungsaktion f. v.

abführen v.

reinigen v.

English-german dictionary > purge

Страницы

См. также в других словарях:

confession — /kənˈfɛʃən/ (say kuhn feshuhn) noun 1. acknowledgement or avowal; admission or concession: a confession of guilt. 2. acknowledgement of sin or sinfulness. 3. a disclosing of sins to a priest to obtain forgiveness. 4. that which is confessed. 5.… …
confession — con·fes·sion n 1: an act of confessing 2: an acknowledgment of a fact or allegation as true or proven; esp: a written or oral statement by an accused party acknowledging the party s guilt (as by admitting commission of a crime) compare admission; … Law dictionary
CONFESSION OF SINS — (Heb. וִדּוּי, viddui). Biblical Literature In the Bible, the confession of sin committed either individually or collectively is an essential prerequisite for expiation and atonement. Such confession is often followed by divine pardon. Thus the… … Encyclopedia of Judaism
confession — [kən fesh′ən] n. 1. the act of confessing; acknowledgment; specif., a) an admission of guilt, esp. formally in writing, as by a person charged with a crime b) the confessing of sins to a priest in the sacrament of penance c) a general… … English World dictionary
confession — /keuhn fesh euhn/, n. 1. acknowledgment; avowal; admission: a confession of incompetence. 2. acknowledgment or disclosure of sin or sinfulness, esp. to a priest to obtain absolution. 3. something that is confessed. 4. a formal, usually written,… … Universalium
confession — A voluntary statement made by a person charged with the commission of a crime or misdemeanor, communicated to another person, wherein he acknowledges himself to be guilty of the offense charged, and discloses the circumstances of the act or the… … Black's law dictionary
confession — A voluntary statement made by a person charged with the commission of a crime or misdemeanor, communicated to another person, wherein he acknowledges himself to be guilty of the offense charged, and discloses the circumstances of the act or the… … Black's law dictionary
Guilt — Guilty redirects here. For other uses, see Guilty (disambiguation). Guilt is the state of being responsible for the commission of an offense.[1] It is also a cognitive or an emotional experience that occurs when a person realizes or believes… … Wikipedia
confession — noun 1 admitting guilt ADJECTIVE ▪ full ▪ public ▪ true ▪ It s difficult to believe it s a true confession after all her lies. ▪ false … Collocations dictionary
Confession (law) — Evidence Part of the … Wikipedia
Confession (legal) — In the law of criminal evidence, a confession means a statement by a suspect in crime which is adverse to that person.HistoryThis specific form of testimony, involving oneself, is used as a form of proof in judicial matters, this since at least… … Wikipedia

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: с английского на все языки

(confession of guilt)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: с английского на все языки

(confession of guilt)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: